Доступ до публічної інформації
Доступ до публічної інформаціїв державному архіві Хмельницькоїобласті виконується згідно з вимогами Закону України “Про доступ до публічної інформації”.
Закон України «Про доступ до публічної інформації» (далі-Закон) визначає порядок доступу до інформації, що знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес.
Відповідно до статті 1 Закону публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 3 Закону право на доступ до публічної інформації гарантується:
- обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом;
- визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє;
- максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації;
- доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством;
- здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації;
- юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Порядок доступу до інформації
Відповідно до статті 5 Закону доступ до інформації забезпечується шляхом:
1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації:
в офіційних друкованих виданнях;
на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет;
на єдиному державному веб-порталі відкритих даних;
на інформаційних стендах;
будь-яким іншим способом;
2) надання інформації за запитами на інформацію.
Відповідно до статті 6 Закону інформацією з обмеженим доступом є:
1) конфіденційна інформація;
2) таємна інформація;
3) службова інформація.
Не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов’язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю"), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (крім випадків, передбачених частиною другою статті 23 Закону України "Про основи національного спротиву"). Не може бути також обмежено доступ до інформації про наявність у фізичних осіб податкового боргу. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього Закону.
Відповідно до статті 13 Закону визначені розпорядники інформації, які відповідно до статті 14 зобов’язані оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення.
Відповідно до статті 15Законувизначеновиди документів, якіпідлягають оприлюдненню.
Варто зауважити, що Державний архів областіне є розпорядникомпублічної інформації, яку створюють органи виконавчої влади, підприємства, установита організації.Виходячи з основних завдань роботи, Державний архів забезпечуєформування, облік, зберігання та використання документів Національного архівного фонду, як ретроспективної інформації. Таким чином, на виконання запитів про інформації, що надійшли до архівної установи, розповсюджуються норми Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи», Закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про інформацію».
Реалізація права на доступ до інформації за інформаційним запитом
Відповідно до статті 19 Закону запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Письмовий запит на публічну інформацію подається шляхом заповнення типової форми запиту на публічну інформацію або в довільній формі і повинен містити в собі:
– прізвище, ім’я, по батькові (найменування) заявника, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку (телефону) при його наявності;
– загальний опис інформації або вид, назву, реквізити, зміст документу, відносно якого подано запит, якщо заявнику це відомо;
– підпис і дату при умові подачі запиту в письмовій формі.
Відповідно до статті 21 Закону інформація на запит надається безкоштовно.
У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.
Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно.
При наданні особі інформації про неї та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується, крім випадків надання інформації у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів. Надання інформації у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів здійснюється в порядку, визначеному частинами першою - третьою цієї статті.
Відповідно до статті 22 Закону розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту. Відмова в задоволенні запиту на інформацію з обгрунтуванням відмови надається в письмовій формі.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності
Відповідно до статті 23 Закону рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити:
1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;
2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;
3) ненадання відповіді на запит на інформацію;
4) надання недостовірної або неповної інформації;
5) несвоєчасне надання інформації;
6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;
7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
3. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
НАГОЛОШУЄМО, що виконання запитів, які потребують виявлення інформації за архівними документами не відносяться до категорії запитів, що підпадають під дію Закону України «Про доступ до публічної інформації». Порядок розгляду та виконання таких запитів регулюється положеннями законів України «Про звернення громадян», «Про інформацію» та «Про Національний архівний фонд та архівні установи».
