ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСТЬ

Географічні дані. Область розташована на південному заході Східно-Європейської рівнини в зонах лісостепу і мішаних лісів (Полісся). По території області протікає понад 3 тисячі річок і потічків. Найбільші ріки - Дністер, Південний Буг, Горинь, Случ, Збруч, Смотрич. Область має 60 водосховищ з обсягом води 153 млн.куб.м, 1799 ставків. Найбільші водосховища - Дністровське та Щедрівське на Південному Бузі. По запасах водних ресурсів регіон займає 6 місце в країні. Клімат помірно-континентальний. Середньорічні температури: літня +19град.С, зимова - 3 град.С. Максимальна літня температура 36-38 град.С тепла, зимова 31-35 град. С морозу. Кількість опадів 510-580 мм (середньорічна). Грунти переважають сірі опідзолені та чорноземи. Кордони. Хмельниччина межує на сході - з Вінницькою, на заході - з Тернопільською, на північному заході - з Рівненською, на півночі - з Житомирською та на півдні - з Чернівецькою областями. Працює Подільська регіональна митниця, у Хмельницькому аеропорту діє пункт пропуску через державний кордон України. Адміністративно-територіальні одиниці Кількість адміністративних районів - 20: Білогірський, Віньковецький, Волочиський, Городоцький, Деражнянський, Дунаєвецький, Ізяславський, Кам”янець-Подільський, Красилівський, Летичівський, Новоушицький, Полонський, Славутський, Старокостянтинівський, Старосинявський, Теофіпольський, Хмельницький, Чемеровецький, Шепетівський, Ярмолинецький. Міста обласного підпорядкування - 6: Кам”янець-Подільський , Нетішин , Славута, Старокостянтинів, Хмельницький , Шепетівка. Міст районного значення – 7 Селищ міського типу – 24 Сільських населених пунктів – 1414 Чисельність наявного населення станом на 01.01.2010р. – 1343279 осіб у тому числі: сільського – 616688 осіб, міського – 726591 осіб. Коротка історична довідка 22 вересня 1937 року Постановою ЦВК СРСР було утворено Кам'янець – Подільську область з центром у місті Кам'янці - Подільському. Новоутворена область займала площу 20541 кв. км. (3,3% території УРСР), у якій проживало 1615,4 тис. чол. До її складу входили 36 адміністративних районів, 3 міста обласного підпорядкування (Кам'янець - Подільський, Проскурів та Шепетівка), 8 міст районного підпорядкування, 22 селища міського типу, 474 сільські ради. У травні 1941 року обласний центр з міста Кам'янця - Подільського було перенесено до міста Проскурова, але Велика Вітчизняна війна 1941- 1945 років зупинила цей процес. У роки окупації територія області увійшла до складу генеральної округи Волинь – Поділля. На її території було створено дев'ять адміністративних округів: Кам'янець – Подільський, Дунаєвецький, Ярмолинецький, Проскурівський, Летичівський, Старокостянтинівський, Антонінський, Ізяславський та Шепетівський. Для відновлення зруйнованого війною господарства області держава виділила 56 млн. карбованців. За рахунок цих коштів на території області до кінця 1950 року було введено в дію 440 промислових підприємств. Валова продукція промисловості досягла 95% довоєнного рівня. На честь видатного державного діяча і полководця Богдана Хмельницького та в ознаменування 300 - річчя возз'єднання України з Росією Указом Президії Верховної Ради УРСР від 16 січня 1954 року місто Проскурів було перейменовано на Хмельницький, а область з Кам'янець – Подільської - на Хмельницьку. За значні досягнення у галузі сільського господарства 16 лютого 1958 року область була нагороджена орденом Леніна. Згідно Указу Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 року, в зв'язку з укрупненням сільських районів на території УРСР, у Хмельницькій області сформовано 10 районів: Волочиський, Городоцький, Дунаєвецький, Ізяславський, Кам'янець-Подільський, Красилівський, Летичівський, Старокостянтинівський, Шепетівський та Ярмолинецький. У січні 1965 року, з метою покращання адміністративного управління, Указом Президії УРСР було об'єднано обласну промислову і сільські ради депутатів трудящих в єдину обласну раду депутатів трудящих. Замість 10 на території області було утворено 16 районів. Післявоєнні роки відзначаються подальшим розвитком усіх галузей промисловості. Якщо у 1951 році підприємства області досягли довоєнного рівня випуску валової продукції, то протягом 1951 – 1970 рр. до ладу стало понад 100 нових промислових підприємств. В області почали діяти такі заводи, як: трансформаторних підстанцій, “Трактородеталь”, радіотехнічний, цементний, електромеханічний, приладобудівний, кабельний, Кам’янець-Подільський цукровий, Деражнянський і Дунаєвецький плодоконсервні, Шепетівський м'ясокомбінат тощо. Вироби промислових підприємств області експортувалися у 50 країн світу. Зростала матеріально – технічна база у сільському господарстві. Галузь з кожним роком технічно вдосконалювалася, що позитивно позначилося на рівні рентабельності господарств. Станом на 1 січня 2006 року територія області в адміністративному відношенні поділялася на 20 районів, 6 міст обласного та 7 міст районного значення. В області налічувалось 1452 населених пункти, у яких проживало 1373,4 тис. чоловік. Природні ресурси (корисні копалини) В області Держбалансом обліковується 391 родовище з 26 видів різноманітних корисних копалин. Область є одним з головних постачальників карбонатної сировини для цукрової промисловості України. Враховується 7 родовищ вапняків, запаси яких складають 121,5 млн.тонн (37,1% від запасів в Україні). В останні роки встановлена висока ефективність використання сапонітових глин. Завершена детальна розвідка Варварівського родовища у Славутському районі, як найбільш перспективного. Затверджені запаси сапонітових глин Варварівської і Ташківської ділянок кількістю 22663,5 тис.тонн. Обліковується 9 родовищ первинних каолінів, загальні запаси яких складають 8231,1 тис.тонн. Цементна галузь області спирається на 2 родовища Кривинське у Славутському районі та Гуменецьке родовище в Кам’янець-Подільському районі. На території області обліковуються 80 родовищ торфу, 19 родовищ гранітів, 126 родовищ цегельно-черепичної сировини, 23 родовища піску, родовище апатитів, 3 родовища крейди в Білогірському районі, родовище травертину в Кам’янець-Подільському районі та фосфориту в Білогірському районі. Питні та технічні підземні води в Хмельницькій області для господарсько-питного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 45 ділянках. Заповідники: національний історико – архітектурний заповідник «Кам’янець»? - державний історико – культурний заповідник «Межибіж» ? - державний історико – культурний заповідник «Самчики»; - національний природний парк «Подільські Товтри»