День народження Великого Кобзаря ‒ Тараса Григоровича Шевченка

9 березня 2022 року, чотирнадцятий день війни. Сьогодні День народження Великого Кобзаря ‒ Тараса Григоровича Шевченка. Він був, наче провидцем, його вірші залишаються актуальними понад 200 років потому. Великий поет, ніби тут, поруч з нами, своїм словом боронить Україну.

,,Борітесь − поборете,

Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая!”

,,Кохайтеся, чорнобриві,

Та не з москалями ,

Бо москалі — чужі люде,

Роблять лихо з вами."

,,Чи буде суд! Чи буде кара!

Царям, царятам на землі?

Чи буде правда меж людьми?

Повинна буть, бо сонце стане

І оскверненну землю спалить.”

💙💛Слава Україні! Слава ЗСУ! Слава Великому Кобзарю!

2022-03-09

Щодо збереження Української державності

Українці так, як і сьогодні, завжди боролися за збереження своєї державності та національної мови. Нині розглянемо це через історичну постать відомого українського діяча Григорія Степури, який був репресований радянською владою за свої проукраїнські погляди та дії.

7 листопада 1917 року до усіх адміністративних установ Поділля надійшов циркуляр Подільського губернського комісара Григорія Степури про необхідність організації співпраці органів влади та просвітніх товариств. А наприкінці місяця він розіслав циркуляр, в якому просив представників місцевих державних і громадських установ спілкуватися з ним державною мовою, тобто українською, а також — привчати до неї решту службовців. Тих, хто з якихось причин не знає української, Григорій Степура просив докласти зусиль, щоб вивчити її.

Також комісар висловлював побажання, щоб у всіх офіційних установах замість царських портретів, було встановлено портрети Шевченка, Грінченка, Куліша та героїв української історії.

✅Довідково. Степура Григорій Калістратович ‒ громадський діяч, член УЦР, адвокат. Губернський комісар Поділля доби Української центральної ради та Директорії.

Народився 1881 року у селі Жванець, що поблизу Кам'янця-Подільського.

Григорій Калістратович залишив помітний слід в революційній історії Поділля перший підняв прапор визвольної боротьби, в скрутних умовах війни та розрухи віддав всі свої сили Україні.

Основна заслуга Григорія Степури - проведення української політики та популяризація української мови. Він визнавав лише Центральну Раду та відчайдушно боровся із анархією, що захлиснула Україну.

З 9 листопада 1917 року Григорій Степура виконував обов'язки губернського комісара Поділля, а з 2  грудня 1917 року його затверджено Генеральним Секретаріатом на цій посаді.

2022-03-08

Українська історія

Українська історія неодноразово переписувалася російськими істориками, але архівні документи свідчать про інше. Зокрема, українська мова − це одвічна мова нашого Українського народу. Національні меншини на території України ніколи не зазнавали утисків та вільно спілкувалися та навчалися рідною мовою.

До прикладу політика лідерів Української революції була спрямована на консолідацію суспільства. Вони намагалися врахувати вимоги політичних партій та суспільні очікування. В цей період було надано статус українській мові, історії та культурі. Так, 1 січня 1919 року було ухвалено закон про державну мову в УНР.

2022-03-07

Українська державність очима Івана Огієнка

Найтяжчий сум — то сум за волю,

Коли криваво серце плаче,

Коли душа вмирає з болю,

І слово губиться гаряче.

,,Сьогодні, коли всі свідомі українські сили мусимо скупчити для здобуття щастя нашому Народові, мусять наші поети взяти в цьому найвидатнішу роль. Нехай власне вони вогненним своїм словом запалять нам народного духа, освітять нашу путь грядущу й повернуть народ до кращої долі”.

Ці рядки належить всесвітньо відомому українцю Івану Івановичу Огієнку (митрополиту Іларіону). Він повернув Україні вкрадену історію, дав змогу читати найголовнішу книгу життя – Євангеліє – рідною й зрозумілою мовою. Він належав до співзасновників Українського народного та Українського державного університетів у Києві, став фундатором та першим ректором Кам'янець-Подільського державного українського університету. Результати його діяльності вражаючі, хоча до певної міри, через об'єктивні причини і суб'єктивні фактори, не доведені до завершення.

Як міністр народної освіти УНР ухвалив для шкільного вжитку в усій Україні правила українського правопису, за яким мовою викладання в усіх школах України (початкових, середніх, вищих) мала стати українська мова, у школах національних меншин дозволялося користуватися рідною мовою, всі дипломи, свідоцтва та атестати мали видаватися виключно українською мовою, всі написи на бланках, штемпелях і печатках також мали бути замінені на українські.

Після від'їзду Директорії УНР з Кам'янця-Подільського в листопаді 1919 року, Іван Огієнко став головноуповноваженим уряду. Захоплення Кам'янця-Подільського більшовицькими військами (16 листопада 1920 року) змусило Огієнка емігрувати до Польщі.

Перебуваючи в еміграції Іван Огієнко заснував і редагував журнали „Рідна мова”, „Наша культура”, які сприяли популяризації української культури, виступали проти русифікаторської політики тогочасного керівництва Радянської України.

Митрополитом Іларіном було проголошено Акт об’єднання трьох українських автокефалій за кордоном.

Все своє свідоме життя Іван Огієнко рішуче засуджує політичне керівництво Союзу РСР з його „зматеріалізованою психологією”, утискування прав людини, зокрема свободи совісті, нищення пам'яток культури.

Довідково. Державний архів Хмельницької області зберігає інформацію про всесвітньо відомого українця. Зокрема, в архівних документах зберігається приватне листування та листування з державними та громадськими установами та організаціями.

2022-03-04