Про Архів

Державний архів Хмельницької області

 

            У двох сучасних, спеціально обладнаних корпусах архіву на стелажах протяжністю 22961 тис. погонних метрів зберігається 8076 фондів, 1944953 од.зб. на паперовій основі періоду кінця XVIII - початку XXI ст., з них 72 фонди, 2006 од.зб. особового походження видатних людей Подільського краю. А також документи на нетрадиційних носіях: 10 кіно-, 247 відео-, 424 фоно- та 39943 фотодокументів.


Основні функції Держархіву області:

 

Основними завданнями Державного архіву є:

1. Забезпечення реалізації державної політики у галузі архівної справи та діловодства на території області.

2. Здійснення управління архівною справою і діловодством на терито­рії області, координація діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, зокре­ма приватних архівних установ, заснованих фізичними особами та/або юри­дичними особами приватного права (приватні архіви) у питаннях архівної справи і діловодства.

3. Внесення до Національного архівного фонду архівних документів, що мають місцеве значення, ведення обліку та постійне зберігання цих доку­ментів, а також використання відомостей, що в них містяться.

4. Проведення науково-методичної роботи в галузі архівознавства, документознавства та археографії, впровадження досягнень науки, техніки, передового досвіду в практику діяльності архівних установ.

5. Здійснення контролю за діяльністю архівних установ і служб діло­водства, забезпечення додержання законодавства про Національний архівний фонд та архівні установи.

   


 

Архіви... це скарбниці більш цінного народного майна, ніж вміст державних казначейств: гроші втрачаються, а писемні пам'ятки народної історії, раз втрачені, не можуть бути знову куплені і придбані знову ніякою ціною і ніякою працею.

М.В. Калачов, історик-архівіст, академік

 

Історія архіву

 

Історія Державного архіву Хмельницької області як державної, науково-дослідної, просвітницької установи бере свій початок з часу утворення Подільської губернії в 1795 році.

Через 125 років – у лютому 1921р., при Кам'янець-Подільському повітвиконкомі було утворено архівну секцію, а в квітні 1922р. – повітове архівне управління.

В 1932 р. разом зі створенням областей проведено реорганізацію системи архівних установ. При Вінницькому облвиконкомі створено обласне архівне управління, якому підпорядковано Вінницький обласний, Кам´янець-Подільський, Проскурівський, Бердичівський, Уманський історичні архіви, а також райміськархіви. Кам´янець-Подільський обласний державний історичний архів перейменовано на Кам´янець-Подільський обласний історичний архів.

У зв'язку зі створенням Кам'янець-Подільської області (22 вересня 1937р.) Кам'янець-Подільський історичний архів перейменовано в обласний державний архів.

З початком Великої Вітчизняної війни та окупацією області обласний архів евакуйовують в м. Ростов-на-Дону. При перевезенні загинули усі фонди (230 000 од. зб.) Проскурівського історичного архіву.

Після звільнення у березні 1944 року Кам’янець-Подільської області, розпочалася робота по реевакуації документів з м. Ростова-на-Дону.

В 1954 р. Держархів Кам’янець-Подільської області перейменовано на Хмельницький обласний державний архів у м. Кам’янці-Подільському.

З 1939 – по 1960 рр. архівні установи підпорядковувались Міністерству внутрішніх справ.

В 1980 р. Хмельницький обласний державний архів перейменовано у Державний архів Хмельницької області, який до 1990 р. знаходився у м. Кам'янці-Подільському.

У квітні 1990 р. розпорядженням облвиконкому Державний архів області перевезено з міста Кам’янця-Подільського до м. Хмельницького у нове типове приміщення.

В 1991 р. до Держархіву області передано фонди колишнього партійного архіву Хмельницького обкому КПУ.

Пізніше управлінням КДБ по Хмельницькій області передано 218895 розсекречених фільтраційних справ на громадян, які були насильно вивезені на примусові роботи до фашистської Німеччини, та 25тис.566 кримінальних справ на реабілітованих жертв політичних репресій 1920-1950-х рр. Були розсекречені і стали доступними для громадян фонди установ і організацій радянського періоду та документи німецько-фашистського окупаційного періоду (1941-1944 рр.).

Пожежею, яка сталася 10 квітня 2003 р. у Францисканському костелі, вогнем і водою було знищено і понівечено понад 100 тис. документів найцінніших 5 фондів з історії Подільської губернії кінця ХVІІІ – початку ХХ ст. Майже повністю втрачені архівні фонди канцелярії Подільського губернатора, Подільського губернського у селянських справах присутствія, Подільської казенної палати, Кам'янець-Подільської міської управи, Подільського військового губернатора.

У 2003 р. у зв’язку із зупиненням діяльності Кам’янець-Подільського міського архіву (Наказ Держкомархіву від 09.04.2005 № 52) до Державного архіву Хмельницької області переміщено усі документи Національного архівного фонду, що зберігалися в Кам’янець-Подільському (кінець ХVІІІ– початок ХХст.).

На ліквідацію наслідків катастрофи згідно доручень Президента України та Прем'єр-Міністра України з державного бюджету було виділено понад 400 тис. грн., з обласного бюджету – 30 тис. грн.

В даний час здійснюється комплекс заходів по реставрації ушкоджених пожежею документів, їх ідентифікація, обладнаний та працює Центр реставрації.

В 2009 р. діяльність архівних установ області була спрямована на виконання завдань, передбачених архівним законодавством, розпорядженням Президента України, обласною та регіональними програмами розвитку архівної справи, наказами, рішеннями, вказівками Державного комітету архівів України, обласної, районних державних адміністрацій, розпорядженнями, рішеннями районних, міських рад, Головного управління Державного казначейства у Хмельницькій області, Держархіву області.

 


Склад і зміст архівних фондів

 

Архівні фонди Держархіву області розподіляються на три періоди – дорадянський (період Російської імперії), радянський та період незалежності України.

Документи періоду Російської імперії сформовані в процесі діяльності органів державного управління, місцевого самоврядування, релігійних та громадських організацій, що діяли на територіях Подільської та Волинської губерній, які за адміністративно-територіальним поділом радянських часів були віднесені до Вінницької, Кам'янець-Подільської, а згодом Хмельницької області.

Документи вищих органів влади – канцелярії Подільського губернатора, Подільського губернського правління та інші розкривають суспільно-політичне життя губернії, соціальні протиріччя та міжнаціональні стосунки.

Складні соціально-економічні умови життя подільських селян в умовах кріпацтва відображені у фондах Подільського губернського в селянських справах присутствія, губернського статистичного комітету, Подільської губернської земельної управи. В архівних документах широко висвітлена колоніальна політика царизму в Україні, жорстоке поводження поміщиків, управителів та орендарів з селянами, непомірна панщина, є матеріали про поміщицькі маєтки із зазначенням кількості землі та кріпаків.

У фондах Подільської палати кримінального суду та Головного суду зберігаються слідчі справи про селянський антипоміщицький рух в Подільській губернії під керівництвом Устима Кармалюка (1823-1836 рр.), виступи селян проти поміщиків, відмовлення виконувати рекрутські повинності. Документи розповідають про розгортання класової боротьби, революційні події 1905-1907рр., політичні судові справи, зокрема, матеріали про Г.І. Котовського, політичні організації та їх учасників.

Історичну цінність становлять матеріали про економічний та промисловий розвиток Подільської губернії, будівництво залізних доріг, мостів, колекція планів міст Подільської і Волинської губерній.

У фондах канцелярії Подільського губернатора, судових органів, тимчасових слідчих та військових комісій зберігаються відомості про польські повстання 30-х та 60-х років XIX ст. (списки повстанців, справи про конфіскацію їх маєтків, рапорти начальників військових частин, нелегальні польські газети тощо).

Широка картина життя єврейського населення Поділля, його діяльність у сферах торгівлі, дрібного промислу, посередництва відображена у фондах Подільської казенної палати, міських управ та волосних правлінь. Невдалу спробу залучення євреїв до заняття землеробством бачимо в документах Подільського губернського комітету з переселення євреїв.

Широко представлені в архіві фонди установ освіти: дирекції училищ Подільської губернії, єврейської училищної комісії, гімназій, технічних та комерційних училищ, приватних шкіл, в тому числі, національних. Серед документів різні звіти про стан освіти на Поділлі, матеріали про заснування навчальних закладів, плани приміщень, навчальні програми, списки учнів та опис бібліотечних фондів.

Питаннями охорони здоров’я займалась Подільська губернська лікарська управа, губернський комітет громадського здоров’я, медичні відділення губернського правління та губернської земської управи. В фондах цих установ є відомості про відкриття медичних закладів, боротьбу з епідеміями, діяльність Подільського лікарського товариства, особові справи медичних працівників.

Понад 30 тис. одиниць зберігання налічують фонди релігійних установ: Подільської духовної консисторії, Подільської римсько-католицької духовної консисторії, духовних правлінь, канцелярії єпископа Кам’янецької єпархії, деканатів, губернського церковно-будівельного присутствія. Серед документів установ плани церков, візитні описання костьолів, плани синагог та ритуальних купалень, тора, відомості про боротьбу православ’я з католицизмом та уніатством, про зміну віросповідання, про парафії та клір, про політичну діяльність священослужителів, про секти старообрядців, лютеранські парафії, про боротьбу рухів всередині іудаїзму.

З другої половини XIX ст. створюються національний театр, школи, товариства „Просвіта”, гуртки вивчення української мови, починають друкуватися українські книги та газети, про що свідчать фонди поліцейських управлінь Кам’янецького окружного суду та ін.

Окрему групу складають так звані „генеалогічні” документи – метричні книги церков, костьолів, синагог, єврейський перепис 1875 р., матеріали

I Всеросійського перепису 1895 р. Поділля та частини Волинської губернії.

У фонді Подільського дворянського депутатського зібрання привертають увагу родовідні книги дворян з зображеннями та описами дворянських гербів, генеалогічні схеми, грамоти польських королів, метричні свідоцтва, акти та інші оригінальні документи XVI-XVIII ст. Значна частина документів написані польською мовою, латиною, іврітом.

Складні події доби національно-визвольних змагань українського народу 1917-1920 рр. висвітлено в документах фондів Подільського губернського комісара, Подільської народної держави, Кам’янецького окружного суду, Кам’янецької гімназії ім. С. Руданського, Кам’янецької міської управи, Кам’янець-Подільського державного українського університету.

Радянський період в архіві представлено фондами Ізяславського і Кам'янець-Подільського повітових революційних комітетів, повітових виконавчих комітетів Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, з’їздів рад, волосних виконкомів та їх відділів, Кам'янецького, Проскурівського та Шепетівського окружних виконавчих комітетів, Кам'янець-Подільського облвиконкому та міськрайвиконкомів, виконкомів сільрад.

Фонди радянського періоду висвітлюють складні, часто трагічні сторінки становлення радянської влади у краї, діяльність місцевих органів, розвиток економіки і культури, статистичні відомості, матеріали про демографічні процеси.

Детально відображена жахлива хроніка колективізації, голодомору 1932-1933 рр., політичних репресій 1920-1950-х рр. Компартійна ідеологія геноциду українського народу простежується в постановах ЦК ВКП(б) та ЦК КП(б)У, РНК СРСР і УРСР, рішеннях місцевих партійних і радянських органів, численних інформаціях і документах карально-репресивних органів.

Дослідити та проаналізувати події Великої Вітчизняної війни допомагають понад 300 фондів періоду тимчасової німецько-фашистської окупації, документи шести фондів гебітскомісаріатів та понад 60 фондів установ місцевих адміністрацій (окружних, міських, районних та волосних управ), 80 фондів земельних господарств, що діяли замість ліквідованих колгоспів, періодичні видання органів місцевої влади та німецьких цивільних установ, 218895 фільтраційних справ та карток на репатріантів та військовополонених.

За масштабами партизанського руху та результатами бойових операцій Поділля йшло слідом за Чернігівською, Житомирською та Київською областями, Курською дугою. Героїчні сторінки боротьби населення краю із ворогом розкривають документи фонду „Підпільних організацій і партизанських формувань Хмельницької області в період Великої Вітчизняної війни”.

Злочинну„діяльність” окупантів зберігають 1025 од.зб. фонду „Кам'янець-Подільської обласної комісії по сприянню Надзвичайній державній комісії по встановленню і розслідуванню злодіянь німецько-фашистських загарбників та їх спільників”.

Архівні фонди періоду незалежності України комплектуються документами місцевих органів влади, підприємств, установ, громадських організацій.

В архіві зберігаються фонди особового походження відомих людей краю – письменників В.П.Беляєва, М.Ф. Федунця, В. Олійника, В.М.Баженова, художників В.К.Розвадовського, Д.І.Брика, С.В.Кукурудзи, журналістів Є.С.Осликовської, М.О.Слободяна, істориків-краєзнавців Ю.Й.Сіцінського, С.К.Гуменюка, С.К.Шкурка, Героя Радянського Союзу генерала І.С.Осликовського, композиторів М.І.Радзієвського, М. Балеми, М. Люшні, колишнього ректора Хмельницького Національного університету, професора Р.І.Силіна, двічі Героя Соціалістичної Праці, колишнього голови колгоспу „Україна” с.Лісоводи Г.І.Ткачука, видатних лікарів Хмельниччини М.І.Чорнобривого, Б.Л.Шаталюка, М.Ф.Курія, академіка М. Азарського та інших.

Архів постійно комплектується кінодокументами. Найстаріші з них – документальні фільми „Слідами відступаючого ворога” відтворюють відступ німецьких військ на південь від Проскурова. Аеро- та наземні зйомки зберегли кадри історичного значення, постаті генерал-лейтенанта Панфілова, гвардії генерал-майора Тунічева та ін. Частина кадрів присвячена звільненню Кам'янця-Подільського.

Звуковий документальний фільм (1958р.) „Пам'яті героя” розповідає про життя та подвиг юного партизана Героя Радянського Союзу Валі Котика, жителя м. Шепетівки. Звуковий кольоровий документальний фільм „Проскурів – Хмельницький” знятий на замовлення Хмельницького міськвиконкому до 500-річчя обласного центру. Три відеофільми присвячені досвіду роботи, творчій діяльності братів Гжегожевських із смт. Ярмолинці, вчителів за фахом, артистів і музикантів за покликанням. Фільм за участю артистки обласної філармонії М.Ясіновської „Музика душі моєї” відтворює чудовий голос подільської співачки.

В архіві зберігається відеофільм Б.Грищука „Краса України – Поділля”, П.Слободянюка –“ Міжнародне фольклорно-етнографічне свято „Слов'янське коло” в Кам'янці-Подільському”, відеоматеріали про відкриття пам'ятників, проведення наукових конференцій, урочистостей, інших цікавих подій з життя Хмельниччини, поточний відео архів обласної телерадіокомпанії „Поділля-Центр”.

У фотофондах архіву містяться портрети та групові фотографії партійних, державних та громадських діячів, учасників боротьби за владу рад, Громадянської та Вітчизняної воєн, партійно-комсомольського підпілля і партизанського руху краю, сторінки життєдіяльності подолян у повоєнні роки та в роки незалежності України.

Науково-довідкова бібліотека (зав. Снігур Л.А.) Державного архіву нараховує понад 30 тис. книг, брошур та періодичних видань, з яких 10209 журналів, 1356 підшивок газет, а також енциклопедії, довідники адміністративно-територіального поділу, законодавчі акти, політична, краєзнавча література, статистичні довідники.

на початок